Какие наглецы — скажут некоторые,
Нет, они святые, возразят другие.
Но мы улыбнемся, как боги,
И покажем рукою на Солнце.
(Велимир Хлебников)

Поэтический Фестиваль Ан Т-Р-Акт - принципиально новое явление в культурной жизни Херсона. Поэты из разных областей Украины читали свои стихотворения, участвовали в конкурсе экспромтов, учредили традицию проведения поэтического слэма.

Положение о фестивале смотреть здесь >>

АН-Т-Р-Акт « Джен поезії » 2021

Херсон. С Олей. Антракт. Много лет поэтический дружбы и общения наших детей. Вспомнила, как однажды мы делали спектакль с Женей в гостях, в Херсоне. "Стрекоза и Муравей". Мне стало и светло, и очень-очень грустно. Оля, поклон за твою силу духа и способность сплочать людей. Ничто не может быть так, как было. Многое не вернуть. Но так хочется видеть всех снова друзьями. Я храню диплом с Гран-При твоего фестиваля того далекого года. Вы в меня верили : Запорожье, Одесса, Херсон. Потому я верю в вас и желаю вам дальнейшего развития и роста.

Мария Луценко

Острів свободи на березі Дніпра.
Про фестиваль Ан–Т–Р–АКТ у Херсоні.
Ви читали вірші онлайн? Наш час ковідно–карантинний зробив прорив в технологіях спілкування. Ми відеомимся у телеграм, зумі, міті тощо. Ми спілкуємся з людиною, котра може бути на іншій півкулі. Але нам не вистачає обіймів, розмов обличчя-в-обличчя, слухання живої мови, музики.Фестиваль в Херсоні дав нам на невеличкий проміжок часу відчуття близькості, ностальжі за діалогами та суперечками. Ковток свободи від думок про хворобу.Херсон – місто зі своїми таємницями, приколами, поетичним людом, швидким біганінням по локаціям, малюнками, що світяться, чудернацькими назвами кафешок та вулиць.Головне – місто на два дні об’єднало людей, котрі пишуть чи вважають, що пишуть поезію.Слухати вірші – журити вірші – різні справи. Коли просто слухаєш, не оцінюєш ритміку, метафори, кількість штампів, поетичність образів. Коли ти в журі, то забудь про те, що на сцені знайома тобі людина, що ти читав ці тексти, що подобається чи ні. Ти – журі, намагайся бути безпристрасним.Херсонські миті – це люди різні за віком та освітою, вмінням писати тексти та розуміти поезію, читати вірші та розповідати про себе, слухати та навчатись.Головне, що нас об’єднувало – це Ольга Швець, котра, як Жанна Д’арк, вела усіх до перемоги, зібрала натовп поетичних істот в дивному місті.Кожен, хто приїхав, вирвався з червоно–помаранчевих зон до жовтої зони Херсону. Ми насолоджувались музикою, танцювали, проговорювали слова, спілкувались. Я щиро дякую Надії Звягенцевій за талановитих студійних дітей, а також за майстерність розказати конкурсантам про їх віршики. Вдячна Андрію Кличановському та Андрію Шадріну за телепатичне єднання журіння. Богдану Головченко – за вміння бути гарним поетом та відповідальним –(охламоном– закреслено) – чоловіком. Nicky Сліпченко , приїжджай до Житомиру, буду рада спілкуванню, – твоє вміння готувати – це щось. До речі, поезія твоя несподівано громадянська! Розмовна ліричність Яни Малиги крокує природним світом образів. Тексти Віталія Помазана – кванти турнікета циклічності буття. Влад Левченко ставить відмітки на сальвадорівскому часі, намагається побачити сторінки бурхливого життя. Верлібри Оксани Галаєвой схожі на картинки з фільму, змушують замислитись про плинність часу. Ярослав Карпець кидає яблука слів на Фудзіяму, й вони застрягають у горлі. Темні мелодії Вікторії Безрук порівнюють жіноче тіло з Пандорою. Софія Маркіна відшукує у відрі людей, порівнює жіночність з гранатом, вибухає образністю серед простих сподівань. Душевність віршів Олени Дьяконової намагається перейти у взаємність радості та кохання. Побутовість поезії Марії Леоненко народжується в вересні й подовжується до кінця семестрового супу. Безмежність Анни Кулькової не боїться страти від корони та намагається стати просто щасливою. Репові тексти Дмитра Івасюка, прочитані у романтичному стилі, нагадують про живі дитячі долі, закликають забити на все погане. Переможець слему – Вікторія Концева переконала присутніх, що жінка – це чудо, яке може бути фурією та ангелом. Марія Луценко додавала дитячості дорослим, співала гарних пісень. Гітарні акорди Ігоря Мішукова розказували простими римами про давно відомі речі та явища. До презентації текстів у кав’ярні «Freedom» залучилась у зумі онлайн вся Україна. Олексій Мартиненко та Оксана Галаєва керували цім дійством. Я, Ларіса Паламарчук, журі фестивалю, бажаю усім щастя, здоров’я та світлих думок, праці над текстами, удосконалення себе. До зустрічі у майбутньому!

© Larisa PalamarchukLarisa Palamarchuk

 

 

Найкраще, коли різні. Так щоб зовсім.
Граничні долі спектру. Противіс.
Протистояння. Та не проти - задля.
Багатогранність рими, смислів, рис.
У кожного свій склад, звучання слова,
Свій образ, погляд, серцевина, роль.
Яскравозвучну фреску різномов'я
Підтримує римована консоль.
Полинувши, поглинуть - закружляють
Потоки обрисів - невідані світи.
Із подивом захоплення змішаю -
Все незнайоме, отже є куди рости....
(З подякою і найприємнішими спогадами організаторам та всім учасникам фестивалю Антракт)